Німецька мова має репутацію складної через свою фонетичну систему. Однак ця складність — уявна. Насправді німецька орфографія досить послідовна: більшість буквосполучень підкоряються чітким правилам, опанувавши які, ви зможете правильно прочитати практично будь-яке слово.
Цей посібник систематизує всі німецькі буквосполучення в алфавітному порядку для зручного пошуку. Матеріал також містить практичні додатки: словники з IPA транскрипцією, таблиці відмінювання дієслів та зведені довідкові таблиці.
Алфавітний покажчик буквосполучень та літер
A – aa – ai – au – ay
Ä – ä – äu
B – b (кінцева)
C – c – ch – chs – ck
D – d (кінцева) – dt
E – ee – ei – er (кінцева) – eu
G – g (кінцева)
H – h (німе)
I – ie – ig (кінцеве)
N – ng – nk
O – oo – Ö
P – ph – pf
Q – qu
R – r (кінцеве)
S – s – sch – sp – ss – st
T – th – tion – tsch – tz
Ü – ü
V – v
W – w
Y – y
ß – ß
ЧАСТИНА 1. АЛФАВІТНИЙ ДОВІДНИК БУКВОСПОЛУЧЕНЬ
A
aa
Звук: [aː] — довге “а”
Правило: Подвоєння голосної — сигнал тривалості звука.
Приклади:
- Haar [haːɐ̯] — волосся
- Paar [paːɐ̯] — пара
- Saal [zaːl] — зал
ai, ay, ei
Звук: [aɪ̯] — “ай”
Правило: Всі три варіанти звучать ідентично. Це дифтонг — злиття двох голосних в один звук.
Приклади:
- ei: nein [naɪ̯n] — ні, heißen [ˈhaɪ̯sn̩] — називатися, eins [aɪ̯ns] — один
- ai: Mai [maɪ̯] — травень
- ay: Bayern [ˈbaɪ̯ɐn] — Баварія
Поширена помилка: читати ei як “ей”. Правильна вимова — чітке “ай”.
au
Звук: [aʊ̯] — “ау”
Правило: Дифтонг, що звучить як енергійне “ау”.
Приклади:
- Haus [haʊ̯s] — дім
- Frau [fʁaʊ̯] — жінка
- auch [aʊ̯x] — також
- aus [aʊ̯s] — з, із
Ä
ä
Звук: [ɛ] (короткий) або [ɛː] (довгий)
Правило: Умлаут — окрема фонема німецької мови. Звук близький до українського “е”, але з ширшим розкриттям рота.
Приклади:
- März [mɛʁts] — березень
- Äpfel [ˈɛpfl̩] — яблука
- Mädchen [ˈmɛːtçən] — дівчинка
äu, eu
Звук: [ɔʏ̯] — “ой”
Правило: Обидва сполучення передають однаковий звук, схожий на український “ой” з округленими губами. Äu зазвичай з’являється у множині іменників, які в однині мають au.
Приклади:
- eu: neu [nɔʏ̯] — новий, heute [ˈhɔʏ̯tə] — сьогодні
- äu: Häuser [ˈhɔʏ̯zɐ] — будинки (від Haus), Bäume [ˈbɔʏ̯mə] — дерева
C
c (самостійна)
Звук: [ts] або [k]
Правило: Поодинока c зустрічається переважно у запозичених словах. Вимова залежить від наступної літери.
Перед e, i, y → [ts]:
- Celsius [ˈtsɛlzi̯ʊs] — Цельсій
- Circa [ˈtsɪʁka] — приблизно
Перед a, o, u → [k]:
- Café [kaˈfeː] — кафе
- Computer [kɔmˈpjuːtɐ] — комп’ютер
ch (система)
Буквосполучення ch — одне з найскладніших у німецькій фонетиці. Його вимова залежить від контексту.
Ich-Laut [ç] — м’який варіант
Правило: Вимовляється після м’яких голосних (i, e, ä, ö, ü) та після приголосних. Це м’який придиховий звук, подібний до початку українського слова “хімія”.
Приклади:
- ich [ɪç] — я
- nicht [nɪçt] — не
- sprechen [ˈʃpʁɛçn̩] — говорити
- möchte [ˈmœçtə] — хотів би
- echt [ɛçt] — справжній
Ach-Laut [x] — твердий варіант
Правило: Вимовляється після твердих голосних (a, o, u, au). Це глибокий горловий звук, схожий на українське “х” у слові “хата”, але артикульований глибше.
Приклади:
- Nacht [naxt] — ніч
- auch [aʊ̯x] — також
- Buch [buːx] — книга
- Koch [kɔx] — кухар
- acht [axt] — вісім
ch як [k] у грецьких словах
Правило: На початку слів грецького походження ch читається як тверде “к”.
Приклади:
- Charakter [kaʁakˈteːɐ̯] — характер
- Chor [koːɐ̯] — хор
- Chaos [ˈkaːɔs] — хаос
ch як [ʃ] у французьких запозиченнях
Правило: У словах французького походження ch може вимовлятися як “ш”.
Приклади:
- Chef [ʃɛf] — шеф, керівник
- Chance [ˈʃãːsə] — шанс
- Chic [ʃɪk] — шик
chs
Звук: [ks] — “кс”
Правило: Коли chs належить до кореня слова, це сполучення читається як “кс”.
Приклади:
- sechs [zɛks] — шість
- Fuchs [fʊks] — лисиця
- wachsen [ˈvaksn̩] — рости
Але увага: якщо s — це лише граматичне закінчення, яке додалося до кореня на ch, ми читаємо їх окремо:
lachen (сміятися) → du lachst [laxst] — ти смієшся (корінь lach + закінчення st)
ck
Звук: [k] — “к”
Правило: Орфографічний маркер, що вказує на короткість попередньої голосної. Замість подвоєння kk німці історично пишуть ck.
Приклади:
- lecker [ˈlɛkɐ] — смачний (коротке е)
- Glück [glʏk] — щастя (коротке ü)
- Zucker [ˈtsʊkɐ] — цукор (коротке у)
- Lücke [ˈlʏkə] — прогалина
Важливе правило: після l, n, r ніколи не пишуть ck — лише k.
- denken [ˈdɛŋkn̩] — думати
- Wolke [ˈvɔlkə] — хмара
- stark [ʃtaʁk] — сильний
Приказка для запам’ятовування: Nach l, n, r, das merk’ dir ja, schreibt man nie ck і nie tz!
Історичний нюанс про перенос: раніше (до реформи правопису 1996 року) слово з ck при переносі розривалося як k-k (Ba-kker). Тепер ck завжди переноситься разом на наступний рядок: ba-cken.
D
d наприкінці слова
Див. розділ Оглушення наприкінці слова
dt
Звук: [t] — “т”
Правило: Читається як одне тверде [t].
Приклади:
- Stadt [ʃtat] — місто
- Schmidt [ʃmɪt] — Шмідт (прізвище)
E
ee
Звук: [eː] — довге “е”
Правило: Подвоєння голосної — сигнал тривалості звука.
Приклади:
- See [zeː] — озеро / море
- Kaffee [ˈkafeː] — кава
- Beere [ˈbeːʁə] — ягода
ei
Див. розділ ai, ay, ei
er та -r наприкінці
Звук: [ɐ] або [ɐ̯]
Правило: Один із найважливіших аспектів німецької вимови. У кінцевій позиції та після довгих голосних звук [r] не вимовляється як вібрант — він перетворюється на нечіткий звук [ɐ], схожий на коротке “а”.
Приклади:
- wir [viːɐ̯] — ми (не “вір”)
- ihr [iːɐ̯] — ви (не “ір”)
- hier [hiːɐ̯] — тут
- Müller [ˈmʏlɐ] — Мюллер (не “Мюллєр”)
- Vater [ˈfaːtɐ] — батько
- Lehrer [ˈleːʁɐ] — вчитель
- der [deːɐ̯] — артикль
eu
Див. розділ äu, eu
H
h (Stummes H — німе H)
Звук: не читається
Правило: Коли h стоїть після голосної, вона не читається, а лише подовжує попередній звук.
Приклади:
- ih → [iː]: ihr [iːɐ̯] (ви), ihm [iːm] (йому)
- ah → [aː]: Bahn [baːn] (потяг), Zahl [tsaːl] (число)
- oh → [oː]: Sohn [zoːn] (син), wohnen [ˈvoːnən] (жити)
- uh → [uː]: Uhr [uːɐ̯] (годинник), Kuh [kuː] (корова)
- eh → [eː]: gehen [ˈgeːən] (йти), sehen [ˈzeːən] (бачити)
На початку слова: h читається як видих [h] — Hallo [haˈloː], haben [ˈhaːbn̩].
I
ie
Звук: [iː] — довге “і”
Правило: Це не дифтонг у класичному розумінні, а орфографічний спосіб позначити довгий звук [i:]. Буква e тут не вимовляється — вона лише вказує на подовження.
Приклади:
- Sie [ziː] — вона / Ви (ввічлива форма)
- vier [fiːɐ̯] — чотири
- Liebe [ˈliːbə] — кохання
- sieben [ˈziːbn̩] — сім
ig наприкінці
Звук: [ɪç] — м’яке “іхь”
Правило: У літературній німецькій (Hochdeutsch) кінцеве -ig вимовляється як м’яке [ɪç].
Приклади:
- zwanzig [ˈtsvant͡sɪç] — двадцять
- König [ˈkøːnɪç] — король
- wichtig [ˈvɪçtɪç] — важливий
- ewig [ˈeːvɪç] — вічний
Але: якщо після -ig додається суфікс -lich, g повертається до звучання [g]:
- König [ˈkøːnɪç], але königlich [ˈkøːnɪglɪç] — королівський
- ewig [ˈeːvɪç], але ewiglich [ˈeːvɪglɪç] — вічно
N
ng
Звук: [ŋ] — носовий звук
Правило: Це носовий звук. Літера g не вимовляється окремо — язик торкається м’якого піднебіння.
Приклади:
- singen [ˈzɪŋən] — співати
- lang [laŋ] — довгий
- Zeitung [ˈtsaɪ̯tʊŋ] — газета
Важливо: якщо ви скажете “зінген” з чітким “г”, німець відразу зрозуміє, що ви іноземець.
nk
Звук: [ŋk] — носове “н” + чітке “к”
Правило: Носовий звук [ŋ] плюс чітке [k].
Приклади:
- danke [ˈdaŋkə] — дякую
- trinken [ˈtʁɪŋkn̩] — пити
- Bank [baŋk] — банк
O
oo
Звук: [oː] — довге “о”
Правило: Подвоєння голосної — сигнал тривалості звука.
Приклади:
- Boot [boːt] — човен
- Moos [moːs] — мох
Ö
Звук: [œ] (короткий) або [øː] (довгий)
Правило: Умлаут — окрема фонема німецької мови.
Артикуляція: округліть губи як для “о”, але спробуйте вимовити “е”.
Приклади:
- hören [ˈhøːʁən] — слухати
- können [ˈkœnən] — могти, уміти
- schön [ʃøːn] — гарний
P
ph
Звук: [f] — “ф”
Правило: У словах грецького походження.
Приклади:
- Phonetik [foˈneːtɪk] — фонетика
- Philosophie [filozoˈfiː] — філософія
- Alphabet [alfaˈbeːt] — алфавіт
pf
Звук: [pf] — африката
Правило: Це єдиний вибуховий звук. Губи змикаються для [p], але одразу розмикаються у щілину для [f]. Не можна вимовляти “п” і “ф” окремо.
Приклади:
- Apfel [ˈapfl̩] — яблуко
- Kopf [kɔpf] — голова
- Pfennig [ˈpfɛnɪç] — пфеніг
Порада: не пропускайте “п”! Вона має звучати коротко, але чітко.
Q
qu
Звук: [kv] — “кв”
Правило: У німецькій мові це сполучення завжди читається як “кв” (на відміну від англійської, де воно звучить як “кв” або “ку”).
Приклади:
- Qualität [kvaliˈtɛːt] — якість
- Quelle [ˈkvɛlə] — джерело
- Quittung [ˈkvɪtʊŋ] — квитанція
S
s (хамелеон)
Правило: Літера s змінює своє звучання залежно від позиції у слові.
s перед голосною → [z]
На початку слова або між голосними літера s озвончується.
Приклади:
- Sie [ziː] — вона / Ви
- sind [zɪnt] — є (множина)
- sagen [ˈzaːgn̩] — казати
- lesen [ˈleːzn̩] — читати
s наприкінці слова → [s]
У кінцевій позиції s завжди глуха.
Приклади:
- das [das] — це (артикль)
- aus [aʊ̯s] — з, із
- Haus [haʊ̯s] — дім
sch
Звук: [ʃ] — “ш”
Правило: Тверде “ш”, подібне до українського, але артикульоване трохи глибше.
Приклади:
- Schule [ˈʃuːlə] — школа
- Tschüss [tʃʏs] — бувай
- deutsch [dɔʏ̯tʃ] — німецький
sp, st на початку
Звук: [ʃp], [ʃt] — “шп”, “шт”
Правило: Ці сполучення читаються як “шп” і “шт” лише на початку слова або кореня.
Приклади на початку:
- Straße [ˈʃtʁaːsə] — вулиця
- sprechen [ˈʃpʁɛçn̩] — говорити
- verstehen [fɛɐ̯ˈʃteːən] — розуміти (ver- + stehen)
У середині або в кінці вони зберігають стандартну вимову [st], [sp]:
- fest [fɛst] — міцний (не “фешт”)
- bist [bɪst] — єси (не “бішт”)
- Hospital [hɔspiˈtaːl] — лікарня
ss, ß
Звук: [s] — глухе “с”
Правило: Обидва написання передають глухий звук [s].
Приклади:
- heißen [ˈhaɪ̯sn̩] — називатися
- wissen [ˈvɪsn̩] — знати
- dass [das] — що (сполучник)
T
th
Звук: [t] — “т”
Правило: У словах грецького та латинського походження h після t не читається.
Приклади:
- Thema [ˈteːma] — тема
- Theater [teˈaːtɐ] — театр
- Mathematik [matemaˈtiːk] — математика
tion
Звук: [tsi̯oːn] — “ціон”
Правило: У запозичених словах це сполучення вимовляється як “ціон”.
Приклади:
- Information [ɪnfɔʁmaˈtsi̯oːn] — інформація
- Station [ʃtaˈtsi̯oːn] — станція
- Nation [naˈtsi̯oːn] — нація
- Patient [paˈtsi̯ɛnt] — пацієнт
tsch
Звук: [tʃ] — “ч”
Правило: Африката, що відповідає українському “ч”. Особливість німецької орфографії: цей звук записується чотирма літерами.
Приклади:
- Deutsch [dɔʏ̯tʃ] — німецька мова
- Tschüss [tʃʏs] — бувай
- Quatsch [kvatʃ] — нісенітниця
tz
Звук: [ts] — “ц”
Правило: Передає звук [ц]. Подвоєння приголосної вказує на короткість попередньої голосної. Це близнюк сполучення ck.
Приклади:
- Platz [plats] — місце (коротке а)
- jetzt [jɛtst] — зараз (коротке е)
- Katze [ˈkatsə] — кіт / кішка
- Sitz [zɪts] — сидіння
Важливо: після l, n, r пишемо тільки z, а не tz (так само як з ck).
- Herz [hɛʁts] — серце (після r)
Ü
ü
Звук: [ʏ] (короткий) або [yː] (довгий)
Правило: Умлаут — окрема фонема німецької мови.
Артикуляція: округліть губи як для “у”, але спробуйте вимовити “і”.
Приклади:
- Tschüss [tʃʏs] — бувай
- über [ˈyːbɐ] — над, понад
- Glück [glʏk] — щастя
- fünf [fʏnf] — п’ять
V
v
Звук: [f] або [v]
Правило: У більшості німецьких слів v читається як “ф”. Але у запозичених словах може читатися як [v].
У німецьких словах → [f]:
- vier [fiːɐ̯] — чотири
- viel [fiːl] — багато
- verstehen [fɛɐ̯ˈʃteːən] — розуміти
- Vater [ˈfaːtɐ] — батько
У запозичених словах → [v]:
- Vase [ˈvaːzə] — ваза
- Villa [ˈvɪla] — вілла
- Verb [vɛʁp] — дієслово
W
w
Звук: [v] — “в”
Правило: Німецька w завжди вимовляється як українське “в”.
Приклади:
- wir [viːɐ̯] — ми
- wer [veːɐ̯] — хто
- Wort [vɔʁt] — слово
- wo [voː] — де
Y
y (іпсилон)
Звук: [y] або [ʏ]
Правило: У німецьких словах читається як ü.
Приклади:
- Typ [tyːp] — тип
- Rhythmus [ˈʁʏtmʊs] — ритм
- System [zʏsˈteːm] — система
ЧАСТИНА 2. ФОНЕТИЧНІ ПРАВИЛА ТА ЯВИЩА
Подвійні приголосні
Правило: Коли після голосної стоять два однакові приголосні, це вказує на короткість голосного звука, а приголосна вимовляється енергійно.
Приклади:
- bitte [ˈbɪtə] — будь ласка (коротке і)
- kommen [ˈkɔmən] — приходити (коротке о)
- Mutter [ˈmʊtɐ] — мати (коротке у)
Оглушення наприкінці слова (Auslautverhärtung)
Правило: У німецькій мові діє закон: дзвінкі приголосні в кінцевій позиції завжди оглушуються.
d → [t]:
- Abend [ˈaːbənt] — вечір
- Land [lant] — країна
- und [ʊnt] — і, та
b → [p]:
- ab [ap] — від
- Grab [gʁaːp] — могила
- halb [halp] — половина
g → [k]:
- Tag [taːk] — день
- Weg [veːk] — шлях
- Berg [bɛʁk] — гора
Редукція E у префіксах та закінченнях
Правило: У ненаголошених префіксах be-, ge-, er-, ver- та в закінченні -en голосна e редукується до нейтрального звука [ə] (шва).
Приклади:
- verstehen [fɛɐ̯ˈʃteːən] — розуміти
- bekommen [bəˈkɔmən] — отримувати
- gehen [ˈgeːən] — йти
- sprechen [ˈʃpʁɛçn̩] — говорити
Knacklaut (твердий приступ) [ʔ]
Правило: Це невидиме фонетичне явище, яке не позначається на письмі. Перед словами, що починаються з голосної, німці роблять мікро-паузу — короткий змик голосових зв’язок.
Приклади:
- Apfel [ˈʔapfl̩] — яблуко
- ich esse [ɪç ˈʔɛsə] — я їм
- Spiegelei [ˈʃpiːgl̩ʔaɪ̯] — яєчня-глазунья
- beachten [bəˈʔaxtn̩] — звертати увагу
Без цієї паузи німецька вимова звучить незвично для носіїв мови.
Аспірація приголосних [p], [t], [k]
Правило: Ці приголосні в німецькій мові вимовляються з придихом — коротким вибухом повітря.
Приклади:
- Tee [tʰeː] — чай
- Park [pʰaʁk] — парк
- Kind [kʰɪnt] — дитина
- Kopf [kʰɔpf] — голова
Відсутність аспірації може призвести до того, що ці звуки сприйматимуться як дзвінкі [b], [d], [g].
Наголос у запозичених словах
Правило: Деякі суфікси “притягують” наголос на себе:
-ie: Biologie [bioloˈgiː] — біологія
-ur: Natur [naˈtuːɐ̯] — природа
-ment: Dokument [dokuˈmɛnt] — документ
-tion: Information [ɪnfɔʁmaˈtsi̯oːn] — інформація
ЧАСТИНА 3. ПОРІВНЯННЯ З УКРАЇНСЬКОЮ ФОНЕТИКОЮ
Розуміння відмінностей між українською та німецькою фонетичними системами допоможе уникнути типових помилок.
Відсутність палаталізації (пом’якшення)
В українській: приголосні пом’якшуються перед і, є, ю, я — “Ніна” [н’іна], “тітка” [т’ітка].
У німецькій: приголосні залишаються твердими навіть перед [i] — Berlin [bɛʁˈliːn] (тверде n), nicht [nɪçt] (тверде n).
Вокалізація R
В українській: [р] — це завжди вібрант (дрижачий звук), створюється вібрацією кінчика язика.
У німецькій: [r] на початку слова — горловий звук [ʁ] (схожий на французьке r), а в кінці слова та після довгих голосних — вокалізується до [ɐ].
Оглушення в кінці слова
В українській: літературна вимова зберігає дзвінкість у кінці слова (хоча в розмовній мові часто оглушується).
У німецькій: дзвінкі приголосні завжди оглушуються в кінцевій позиції — це обов’язкове правило.
Твердий приступ
В українській: слова плавно з’єднуються у мовному потоці — “він іде” звучить майже як “вініде”.
У німецькій: перед кожним словом на голосну є мікро-пауза (Knacklaut), що чітко розділяє слова.
ЧАСТИНА 4. ПРАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ
Словник Заняття 1 (Рівень A0.1)
1. Етикет та реакція
| Слово | IPA Транскрипція | Переклад |
|---|---|---|
| hallo | [haˈloː] | привіт |
| tschüss | [tʃʏs] | бувай |
| ja | [jaː] | так |
| nein | [naɪ̯n] | ні |
| danke | [ˈdaŋkə] | дякую |
| bitte | [ˈbɪtə] | будь ласка / прошу |
2. Іменники (з артиклями)
| Іменник | IPA Транскрипція | Переклад |
|---|---|---|
| der Name | [deːɐ̯ ˈnaːmə] | ім’я |
| das Wort | [das vɔʁt] | слово |
| die Zahl | [diː tsaːl] | цифра / число |
| der Kontakt | [deːɐ̯ kɔnˈtakt] | контакт |
| der Kaffee | [deːɐ̯ ˈkafeː] | кава |
| das Radio | [das ˈʁaːdio] | радіо |
| das Telefon | [das teleˈfoːn] | телефон |
| das Auto | [das ˈaʊ̯to] | автомобіль |
| die Musik | [diː muˈziːk] | музика |
3. Займенники та питальні слова
| Слово | IPA Транскрипція | Переклад |
|---|---|---|
| ich | [ɪç] | я |
| du | [duː] | ти |
| er | [eːɐ̯] | він |
| sie | [ziː] | вона |
| es | [ɛs] | воно |
| wir | [viːɐ̯] | ми |
| ihr | [iːɐ̯] | ви (група осіб) |
| sie / Sie | [ziː] | вони / Ви (ввічливо) |
| wer? | [veːɐ̯] | хто? |
| wie? | [viː] | як? |
| woher? | [voˈheːɐ̯] | звідки? |
4. Цифри 0-10
| Цифра | IPA Транскрипція | Переклад |
|---|---|---|
| null | [nʊl] | нуль |
| eins | [aɪ̯ns] | один |
| zwei | [tsvaɪ̯] | два |
| drei | [dʁaɪ̯] | три |
| vier | [fiːɐ̯] | чотири |
| fünf | [fʏnf] | п’ять |
| sechs | [zɛks] | шість |
| sieben | [ˈziːbn̩] | сім |
| acht | [axt] | вісім |
| neun | [nɔʏ̯n] | дев’ять |
| zehn | [tseːn] | десять |
5. Дієслова (інфінітив)
| Дієслово | IPA Транскрипція | Переклад |
|---|---|---|
| sein | [zaɪ̯n] | бути |
| heißen | [ˈhaɪ̯sn̩] | називатися |
| kommen | [ˈkɔmən] | приходити / походити (з) |
| verstehen | [fɛɐ̯ˈʃteːən] | розуміти |
| hören | [ˈhøːʁən] | слухати |
| sprechen | [ˈʃpʁɛçn̩] | говорити |
| lesen | [ˈleːzn̩] | читати |
| schreiben | [ˈʃʁaɪ̯bn̩] | писати |
| antworten | [ˈʔantvɔʁtn̩] | відповідати |
6. Додаткові слова
| Слово | IPA Транскрипція | Переклад |
|---|---|---|
| aus | [aʊ̯s] | з (про походження) |
| nicht | [nɪçt] | не (заперечення) |
| hier | [hiːɐ̯] | тут |
| da | [daː] | там |
| und | [ʊnt] | і, та |
Таблиці відмінювання дієслів
1. Дієслово sein [zaɪ̯n] — бути
| Особа / Форма | Слово | IPA Транскрипція |
|---|---|---|
| ich | bin | [bɪn] |
| du | bist | [bɪst] |
| er / sie / es | ist | [ɪst] |
| wir | sind | [zɪnt] |
| ihr | seid | [zaɪ̯t] |
| sie / Sie | sind | [zɪnt] |
| Präteritum (минулий час) | war | [vaːɐ̯] |
| Perfekt (доконаний) | ist gewesen | [ɪst gəˈveːzn̩] |
| Imperativ (наказ) | Sei! | [zaɪ̯] |
П’ять прикладів з IPA:
- Ich bin hier. [ɪç bɪn hiːɐ̯] — Я тут.
- Bist du da? [bɪst duː daː] — Ти там?
- Das ist ja! [das ɪst jaː] — Це так!
- Wir sind eins. [viːɐ̯ zɪnt aɪ̯ns] — Ми — одне / перші.
- Sind Sie Max? [zɪnt ziː maks] — Ви Макс?
2. Дієслово heißen [ˈhaɪ̯sn̩] — називатися
| Особа / Форма | Слово | IPA Транскрипція |
|---|---|---|
| ich | heiße | [ˈhaɪ̯sə] |
| du | heißt | [haɪ̯st] |
| er / sie / es | heißt | [haɪ̯st] |
| wir | heißen | [ˈhaɪ̯sn̩] |
| ihr | heißt | [haɪ̯st] |
| sie / Sie | heißen | [ˈhaɪ̯sn̩] |
| Präteritum | hieß | [hiːs] |
| Perfekt | hat geheißen | [hat gəˈhaɪ̯sn̩] |
| Imperativ | Heiße! | [ˈhaɪ̯sə] |
П’ять прикладів з IPA:
- Ich heiße Anna. [ɪç ˈhaɪ̯sə ˈana] — Мене звати Анна.
- Wie heißt du? [viː haɪ̯st duː] — Як тебе звати?
- Er heißt Otto. [eːɐ̯ haɪ̯st ˈɔto] — Його звати Отто.
- Wir heißen Schmidt. [viːɐ̯ ˈhaɪ̯sn̩ ʃmɪt] — Наше прізвище Шмідт.
- Heißen Sie Anna? [ˈhaɪ̯sn̩ ziː ˈana] — Вас звати Анна?
3. Дієслово antworten [ˈʔantvɔʁtn̩] — відповідати
| Особа / Форма | Слово | IPA Транскрипція |
|---|---|---|
| ich | antworte | [ˈʔantvɔʁtə] |
| du | antwortest | [ˈʔantvɔʁtəst] |
| er / sie / es | antwortet | [ˈʔantvɔʁtət] |
| wir | antworten | [ˈʔantvɔʁtn̩] |
| ihr | antwortet | [ˈʔantvɔʁtət] |
| sie / Sie | antworten | [ˈʔantvɔʁtn̩] |
| Präteritum | antwortete | [ˈʔantvɔʁtətə] |
| Perfekt | hat geantwortet | [hat gəˈʔantvɔʁtət] |
| Imperativ | Antworte! | [ˈʔantvɔʁtə] |
П’ять прикладів з IPA:
- Ich antworte nicht. [ɪç ˈʔantvɔʁtə nɪçt] — Я не відповідаю.
- Antwortest du? [ˈʔantvɔʁtəst duː] — Ти відповідаєш?
- Er antwortet “Ja”. [eːɐ̯ ˈʔantvɔʁtət jaː] — Він відповідає “так”.
- Wir antworten zusammen. [viːɐ̯ ˈʔantvɔʁtn̩ tsuˈzamən] — Ми відповідаємо разом.
- Antworten Sie bitte! [ˈʔantvɔʁtn̩ ziː ˈbɪtə] — Відповідайте, будь ласка!
ЧАСТИНА 5. ЗВЕДЕНІ ДОВІДКОВІ ТАБЛИЦІ
Майстер-таблиця всіх буквосполучень (в алфавітному порядку)
| Сполучення | Звук (IPA) | Приклад | Транскрипція |
|---|---|---|---|
| aa | [aː] | Haar | [haːɐ̯] |
| ai, ay, ei | [aɪ̯] | Nein, Mai, Bayern | [naɪ̯n], [maɪ̯], [ˈbaɪ̯ɐn] |
| au | [aʊ̯] | Haus | [haʊ̯s] |
| ä | [ɛ]/[ɛː] | März | [mɛʁts] |
| äu, eu | [ɔʏ̯] | Häuser, neu | [ˈhɔʏ̯zɐ], [nɔʏ̯] |
| c (перед e,i,y) | [ts] | Celsius | [ˈtsɛlzi̯ʊs] |
| c (перед a,o,u) | [k] | Café | [kaˈfeː] |
| ch (після i,e,ä,ö,ü) | [ç] | ich | [ɪç] |
| ch (після a,o,u,au) | [x] | Nacht | [naxt] |
| ch (грецькі слова) | [k] | Charakter | [kaʁakˈteːɐ̯] |
| ch (французькі) | [ʃ] | Chef | [ʃɛf] |
| chs | [ks] | sechs | [zɛks] |
| ck | [k] | lecker | [ˈlɛkɐ] |
| dt | [t] | Stadt | [ʃtat] |
| ee | [eː] | See | [zeː] |
| -er (кінець) | [ɐ] | Müller | [ˈmʏlɐ] |
| h (після голосної) | — | Zahl | [tsaːl] |
| ie | [iː] | Sie | [ziː] |
| -ig (кінець) | [ɪç] | zwanzig | [ˈtsvant͡sɪç] |
| ng | [ŋ] | lang | [laŋ] |
| nk | [ŋk] | danke | [ˈdaŋkə] |
| oo | [oː] | Boot | [boːt] |
| ö | [œ]/[øː] | hören | [ˈhøːʁən] |
| pf | [pf] | Apfel | [ˈʔapfl̩] |
| ph | [f] | Phonetik | [foˈneːtɪk] |
| qu | [kv] | Quelle | [ˈkvɛlə] |
| -r (кінець) | [ɐ̯] | wir | [viːɐ̯] |
| sch | [ʃ] | Schule | [ˈʃuːlə] |
| sp (початок) | [ʃp] | sprechen | [ˈʃpʁɛçn̩] |
| st (початок) | [ʃt] | Straße | [ˈʃtʁaːsə] |
| ss, ß | [s] | heißen | [ˈhaɪ̯sn̩] |
| th | [t] | Thema | [ˈteːma] |
| tion | [tsi̯oːn] | Station | [ʃtaˈtsi̯oːn] |
| tsch | [tʃ] | Deutsch | [dɔʏ̯tʃ] |
| tz | [ts] | Platz | [plats] |
| ü | [ʏ]/[yː] | Glück | [glʏk] |
| v (німецькі) | [f] | vier | [fiːɐ̯] |
| v (запозичення) | [v] | Vase | [ˈvaːzə] |
| w | [v] | wir | [viːɐ̯] |
| y | [y]/[ʏ] | Typ | [tyːp] |
Методична таблиця-шпаргалка для друку
| Букви | Вимова | Приклад | Значення |
|---|---|---|---|
| aa, ee, oo | довгі голосні | Haar, See, Boot | волосся, озеро, човен |
| ä | е (ширше) | März | березень |
| äu, eu | ой | Häuser, neu | будинки, новий |
| ai, ay, ei | ай | Mai, Bayern, nein | травень, Баварія, ні |
| au | ау | Haus | дім |
| ch (після i,e) | хь (м’яке) | ich | я |
| ch (після a,o,u) | х (тверде) | Nacht | ніч |
| ck | к (коротка голосна) | lecker | смачний |
| -er (кінець) | -а (нечітке) | Müller | Мюллер |
| ie | і-і (довге) | Sie | Ви / вона |
| -ig (кінець) | іхь | zwanzig | двадцять |
| j | й | ja | так |
| ng | н (носове) | singen | співати |
| ö | о+е (губами) | hören | слухати |
| pf | пф (разом!) | Apfel | яблуко |
| qu | кв | Quelle | джерело |
| sch | ш | Schule | школа |
| sp, st (початок) | шп, шт | sprechen, Straße | говорити, вулиця |
| tsch | ч | Deutsch | німецький |
| tz | ц | Platz | місце |
| ü | у+і (губами) | Tschüss | бувай |
| v | ф | vier | чотири |
| w | в | wir | ми |
| z | ц | zwei | два |
Порівняльна таблиця: ck vs k, tz vs z
| Правило | Приклад | Вимова | Пояснення |
|---|---|---|---|
| Коротка голосна + ck | lecker | [ˈlɛkɐ] | «е» — коротка і швидка ⚡ |
| Довга голосна + k | Haken | [ˈhaːkn̩] | «а» — довга і спокійна 🌊 |
| Після l, n, r → тільки k | denken, Wolke | [ˈdɛŋkn̩], [ˈvɔlkə] | Nach l, n, r — nie ck! |
| Коротка голосна + tz | Platz | [plats] | «а» — коротка |
| Після l, n, r → тільки z | Herz | [hɛʁts] | Nach l, n, r — nie tz! |
Практичні рекомендації
Опанування німецької фонетики вимагає системного підходу. Рекомендуємо:
- Використовуйте посібник як словник. Побачили незнайоме буквосполучення в тексті — знайдіть його в алфавітному покажчику та прочитайте правило.
- Практикуйте розпізнавання. Візьміть будь-який німецький текст і знайдіть у ньому вивчені буквосполучення:
- Heißen — бачимо ei, читаємо “ай”
- Tschüss — бачимо tsch, читаємо “ч”
- Verstehen — бачимо v, читаємо “ф”, бачимо er на кінці, редукуємо “р”
- Використовуйте IPA транскрипцію. Міжнародний фонетичний алфавіт дає точне уявлення про вимову кожного звука.
- Слухайте носіїв мови. Теоретичні знання потребують аудіального підкріплення.
- Зверніть особливу увагу на відмінності з українською: відсутність пом’якшення, вокалізація R, твердий приступ, аспірація — це те, що найчастіше видає україномовних студентів.
- Запам’ятайте приказку: Nach l, n, r, das merk’ dir ja, schreibt man nie ck і nie tz! — Після l, n, r ніколи не пишуть ck та tz.
Цей посібник охоплює всю систему німецьких буквосполучень на рівні, достатньому для впевненого читання та правильної вимови. Бажаємо вам успіхів у вивченні німецької мови!